РОБОТА «БАТЬКІВСЬКОГО КЛУБУ». ЗМІСТ ПРОГРАМИ

РОДИННО-СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ

Де згода в сімействі, де мир і тишина,

щасливі там люди, блаженна сторона.

І.П.Котляревський

Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до всього живого. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів.

Рекомендації батькам :

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки і педагоги.

Учити жити – це значить передати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько і вчитель.

2. Виховання починається із дня народження.

Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, - це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.

3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків.

Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім’я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім’я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.

4. Турбота батька і матері про здорову сім’ю.

Справжня мудрість вихователя – батька, матері – в умінні дати дитині щастя дитинства – це спокійне домашнє вогнище.

5. Сім’я – це первинний колектив українського суспільства.

Чи почуває дитина, що блага її життя – наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці й турботи вона просто не могла б існувати. Тут криється велика небезпека – виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне – її особисті потреби, а все інше – другорядне. Є лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість – жити заради когось.

6.Готових рецептів сімейного виховання немає.

Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народження людини – велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.

Дети учатся тому, чему их учат

Если дети живут в обстановке критики, они учатся осуждать.

Если дети живут в обстановке вражды, они учатся конфликтовать.

Если дети живут в постоянном страхе, они начинают всего бояться.

Если дети живут в обстановке жалости, они начинают жалеть самих себя.

Если детей все время высмеивают, они становятся застенчивыми.

Если дети видят перед глазами ревность, они вырастают завистниками.

Если детей все время стыдят, они привыкают к чувству вины.

Если дети живут в обстановке терпимости, они приучаются быть терпеливыми.

Если детей поощрять, у них вырабатывается чувство уверенности в себе.

Если дети часто слышат похвалу, они учатся оценивать себя по достоинству.

Если детей окружает одобрение, они приучаются жить в мире с собой.

Если детей окружает благорасположение, они приучаются находить любовь в жизни.

Если детей окружает признание, они стремятся иметь цель в жизни.

Если детей учат делиться, они становятся щедрыми.

Если детей окружает честность и вежливость, они узнают, что такое правда и справедливость.

Если дети живут с ощущением безопасности, они приучаются верить в себя и в тех, кто их окружает.

Если детей окружает дружба, они узнают, как прекрасно жить в этом мире.

Если дети живут в атмосфере спокойствия, они учатся спокойствию духа.

Дороти Лоу Нотл
Кiлькiсть переглядiв: 0