БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Перші кроки до читання краще зробити разом. Уміння читати у справжньому розумінні цього слова – співчувати героям, ставити себе на позицію іншого, перейматись тим про що читаєш – не приходить само собою. Треба, щоб читання стало подією емоційного життя. Як це зробити?

· Для читання вибирайте такі книги, у яких розповідається про повсякденне життя, про життя ровесників дитини, про все, що зрозуміло й цікаво.

· Для маленького читача важливі ілюстрації у книзі. Учіть дитину роздивлятися малюнок, помічати деталі. Задавайте питання: «Що намальовано? «Що вони роблять?», «Як їх звати?»

· Просіть намалювати те, про що прочитали.

· Тільки не екзаменуйте дитину, а навпаки, висловлюйте справжню цікавість, доброзичливість до того, що він хотів сказати про свої враження.

· Грайтеся з дитиною. Наприклад, у роль читача й автора. Сьогодні в ролі автора, завтра – у ролі читача. Так формується увага до тексту, вдумливе читання.

· Розвивайте спостережливість через книги – небилиці (Едварда Ліра, К.Чуковського), щоб дитина зрозуміла: «Так не буває!» Звідси – увага до слова і розуміння гумору.

· Діти люблять загадки, особливо у віршованій формі. Вони спонукають думати, вчать спостерігати оточуючий світ.

Ваша дитина у дзеркалі читання

(тест для батьків учнів 2-8 класів)

1. Чи часто ви читали вголос своїй дитині, коли вона ще не вміла робити це сама?

а) Практично кожного дня (5);

б) часто (4);

в) рідко, приділяю цьому мало часу (3);

г) рідко, тільки якщо попросить (2);

д) ніколи цим не займався (1).

2. Пригадайте, чи легко вашій дитині далося навчання читанню?

а) Так, це пройшло швидко, без сторонньої допомоги (5);

б) для цього знадобилось небагато часу (4);

в) ми довго займалися з нею (3);

г) мої зусилля були марними; вона навчилась читати у школі (2);

д) ні, зараз читає погано (1).

3. Спробуйте визначити інтерес вашої дитини до читання за наступними критеріями:

а) це стало її улюбленим заняттям (4);

б) читає багато, але тільки програмові твори (2);

в) читання її мало цікавить, читає дуже рідко (1);

г) дуже часто доводиться змушувати брати книгу в руки (0).

4. Спостерігаючи за дитиною, яка читає, у вас склалося враження, що:

а) насилу вникає в суть твору (1);

б) читає дуже поспішно, не вникаючи в зміст (2);

в) повністю занурюється у читання, часто не помічаючи, що робиться навкруги (3).

5. Коли ви просите переказати прочитане, дитина:

а) не може цього зробити (0);

б) часто плутається, забуває основні деталі (1);

в) переказує прочитане близько до тексту (3);

г) додає до прочитаного від себе, фантазує (4).

6. Якщо ваша дитина зайнята читанням цікавої книжки, а по телебаченню починаються мультфільми, вона:

а) кине книгу, почне дивитись мультфільм (0);

б) буде продовжувати читати, відволікатись і поглядати на екран (1);

в) телевізор не може перешкодити читанню, це лише п’ятихвилинний перепочинок, потім знову сідає читати (3).

7. Якщо у вашої дитини є власна книжкова полиця, спробуйте по ній визначити коло читання дитини:

а) читає все (0);

б) обожнює детективи і пригоди (1);

в) дуже складна шкільна програма, тому читає лише програмові твори (2);

г) читає щось ліричне (3);

д) „легка” література не входить до її інтересів (4);

є) це класика і наукова література (5).

8. На ваш погляд, на читання вашої дитини впливає:

а) школа (2);

б) телебачення, кіно (1);

в) ви – батьки (3);

г) дитина сама правильно вибирає собі книги (5);

д) щось інше (4).

9. Як дитина ставиться до творів, які вивчають у школі?

а) Читає охоче (3);

б) насилу виносить (2);

в) зовсім не читає (1).

10. Де дитина бере книги для читання?

а) З дитинства відвідує бібліотеку (4);

б) у себе вдома (3);

в) у друзів (2);

г) важко відповісти (1).

11. Як ви самі оцінюєте свої здібності у керівництві читанням своєї дитини?

а) Гарно, бо читання для мене – один з основних методів її виховання (5);

б) добре, я вважаю, що читання займає важливе місце у розвитку дитини, але книги вона повинна вибирати самостійно (4);

в) задовільно, я не слідкую за тим, що і як читає моя дитина, це обов’язки школи (3).

Результати:

9-15. Увага! Книга не входить у коло інтересів вашої дитини. Можливо, ви дуже мало приділяєте цьому часу і уваги. Спробуйте виправити помилку, почитайте разом, почніть із легких творів. Обов’язково обговорюйте прочитане – це зблизить вас. Проконсультуйтеся з бібліотекарем дитячої бібліотеки. Він допоможе вам і вашій дитині.

15-30. Ваша дитина належить до категорії читачів, які читають час від часу і вибирають літературу за шкільною програмою. Дитина буде читати книгу за необхідністю, але, на жаль, потреби у самостійному читанні не має. Більше розповідайте про книги, які ви читали, так щоб дитині захотілось їх прочитати.

31-49. Ваша дитина багато читає і робить це з задоволенням. Коло її читацьких інтересів широке. Вона правильно самостійно вибирає літературу. Читання такої дитини не потребує постійного контролю, бо ви вже прищепили їй любов до книги. Це вже цілком сформований читач. Але спілкування з приводу прочитаного ніколи не буде зайвим.

50-56. Якщо ваша дитина увійшла до цієї групи читачів, ми вітаємо вас! У житті вашої дитини книга займає перше місце. Книга є членом вашої родини, а ваша дитина – талановитий читач, має образну пам’ять і здібність до фантазування. Але будьте обережні, дивіться, щоб читання не відволікало від

Про користь читання


Книга допоможе сформувати у дітей кращі моральні якості, основи матеріалістичного світогляду, виховати патріотичні та інтернаціональні почуття.
Цікава книга – це велика радість для дитини! Не позбавляйте її цієї радості, стежте за новими виданнями дитячих книжок, поповнюйте ними сімейні дитячі бібліотечки.
Читання розвиває уяву

Телебачення не надає можливості мислити самому. Читаючи книгу, ми маємо ширші горизонти.

Читання поліпшує мовні навички

«Навички», які потрібні для перегляду телепередач, настільки малі, що ми поки ще не чули про втрату здатності дивитись телевізор. Читання – єдина можливість збагатити себе потрібним запасом слів.

Читання розвиває терпіння

За одну годину на екрані телевізора може пройти понад тисячу зображень. Глядач практично не має часу подумати над тим, що він дивиться. Читання – складний процес розшифрування прочитаного, який допомагає і розвиває терпіння.

Як же допомогти батькам розвивати в дитині любов до читання?

1. Зробіть читання приємним заняттям:
- обмежте час перегляду телепередач;
- не примушуйте дитину читати;
- створіть приємну атмосферу: тихий належно освітлений куточок заохочує до читання;
- читайте частіше своїм дітям книжки вголос, навіть якщо вони вміють це робити самі.
2. Показуйте приклад. Якщо ви увесь день і ніч сидите перед телевізором, ваша дитина, вірогідно, буде робити теж саме. Якщо ж малюк побачить, що ви зручно вмостились з гарною книгою в руках, він зрозуміє, що ви не тільки говорите про користь читання, але й самі читаєте.
3. Збирайте бібліотеку. Діти будуть читати, якщо в них є вільний доступ до книг. Добре якщо у дитини є власна книжкова полиця.
Дослідження, які проводили лікарі, показали, що багато дітей молодшого шкільного віку мають мовні розлади. «У сім’ях дуже багато дивляться телевізор і дуже мало розмовляють»,- зроблено сумний висновок.

Поради батькам про роботу дітей з підручником

/Files/images/a_134515af.jpg

Потреба працювати з підручником пов’язана з необхідністю підвищувати свій інтелектуальний рівень шляхом самостійного здобуття нових знань. Цілеспрямоване навчання школярів раціональних прийомів роботи з підручником відбувається на всіх етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу на уроках, самостійної роботи учнів удома, виконання домашніх завдань. Така робота має сприяти розв’язанню основного завдання – свідомому і міцному засвоєнню учнями обов’язкового обсягу знань і вмінь, передбачених навчальними програмами.

Як читати книгу

1. Читай повільно, не поспішаючи – краще запам’ятаєш прочитане.

2. Дочитуй книгу до кінця, не пропускай сторінок.

3. Осмислюй прочитане. Не допускай механічного читання.

4. Для свідомого сприймання ознайомлюйся з анотацією, прочитай епілог.

5. Намагайся охоплювати поглядом цілі фрази, речення, абзаци.

6. Коли зустрічаєш незнайомі слова під час читання книжок, періодики, звертайся до словників, довідників, енциклопедій.

7. Не дочитавши книгу до кінця, вклади закладку на тому місці, де зупинився.

8. Прочитавши книгу, обговори її з товаришами, батьками.

Як працювати з підручником

1. Прочитай увесь навчальний матеріал з метою загального ознайомлення зі змістом.

2. З’ясуй значення незрозумілих слів, термінів, понять і висловів за допомогою словника, по записах у робочому зошиті.

3. Розділи навчальний матеріал на частини для кращого засвоєння.

4. Визнач головну думку автора, зроби записи у формі плану, тез.

5. Прочитай текст ще раз і постарайся переказати його зміст по пам’яті.

Як працювати з текстом параграфа

1. Уважно прочитай текст параграфа, запитання і завдання до нього.

2. Знайди в тексті відповіді на поставленні запитання. Виконай усі завдання.

3. Запам’ятай усі терміни і поняття.

4. Склади план своєї розповіді.

5. Перекажи зміст тексту відповідно до складеного плану, використовуючи у своїй розповіді нові терміни, поняття.

Як скласти план тексту підручника

1. Прочитай заголовок параграфа і подумай: який зміст закладено в заголовок?

2. Прочитай уважно даний параграф і виділи в ньому нові терміни (з’ясуй їх).

3. Розглянь і постарайся зрозуміти малюнки і їх частини, що від6носяться до тексту.

4. Прочитай текст окремо по абзацах і визнач, про що йдеться в кожному абзаці.

5. Склади план прочитаного тексту (пунктами плану можуть бути заголовки абзаців).

6. Перекажи за складеним планом увесь текст, постарайся зрозуміти і запам’ятай його зміст.

7. Дай відповіді на всі запитання в кінці параграфа або на запитання, поставлені вчителем.

Як користуватися навчальною, додатковою і довідковою літературою

1. Використовуючи навчальну, довідкову і додаткову літературу, уточніть, що саме вас цікавить.

2. Подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на запитання, що вас цікавить: у підручнику, довіднику чи додатковій літературі.

3. Насамперед використайте підручник, потім – довідник, а тоді – додаткову літературу.

4. Відкриваючи книжку, спочатку прочитайте зміст і покажчик термінів, назв.

5. Залежно від мети використайте такі види читання:

§ Читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих сторінках (мета такого перегляду – перше ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про її зміст);

§ Вибіркове читання або неповне, коли читають не весь текст, а тільки потрібні місця;

§ Читання з різних видів записів прочитаного.

6. Відшукавши у книзі потрібний розділ, параграф чи сторінку, не обмежуйтеся побіжним поглядом, а випишіть потрібну для себе інформацію, виділіть основне, складіть план прочитаного.

Як писати реферат

1. Визначити тему.

2. Підібрати літературу:

а) документи, першоджерела;

б) монографії, довідники, збірники:

в) газетні та журнальні матеріали.

3. Грунтовно вивчити літературу. Читаючи книги, необхідно робити виписки цитат, основних думок.

4. Скласти список розділів, який може бути і планом реферату.

5. Продумати план реферату, можливе його розширення.

6. Систематизувати опрацьований матеріал.

7. Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов’язково включити в план актуальність теми і її значення.

8. Написати реферат.

9. У кінці реферату слід поставити список використаної літератури.

10. Бібліографічний опис джерела в списку літератури подається за такими правилами:

· Для книг слід вказати: прізвища та ініціали авторів, назви книг, підзаголовкові дані, місця і назви видавництв, роки видань, кількість сторінок;

· Для журнальних статей зазначають: прізвища та ініціали авторів, повні назви статей, скорочені назви журналів, роки, номери, томи, випуски, сторінки;

· Для статей із книг та неперіодичних збірників повинні бути зазначені прізвища та ініціали авторів, назви статей, видань, у яких вміщені статті, місця видань, видавництва, роки видань, сторінки.

Форми ведення записів

План – це короткий перелік проблем, що розглядаються в книзі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні запитання, або складним, якщо поруч з основними є додаткові запитання.

Виписки – це цитати (дослівне відтворення думок автора книги) або короткий, близький до дослівного, виклад змісту потрібного уривку тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статистичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і по його завершенні. Цитату обов’язково брати в лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталожних картках або перфокартах.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він може бути набагато менший, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів, а якщо скорочувати їх, то за загальними правилами; думки слід використовувати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускаючи повторень. Можна використовувати цитати, обов’язково зазначати сторінку, з якої вона виписана. Особливо важливі думки в конспекті варто підкреслювати. Бажано залишати поля для додаткових записів.

Тези – стислий виклад основних ідей прочитаної книги.

Анотація – коротка характеристика прочитаного, яка дає загальну уяву про його виклад, зміст та призначення. Скласти її краще після прочитання всієї книги.

Резюме – короткий заключний виклад наукового повідомлення.

Реферат – короткий виклад змісту книгу, наукової роботи або результатів вивчення наукової проблеми в письмовому викладі або у формі публічного виступу.

Як працювати з цитатою

1. Цитатою користуються для уточнення і підтвердження власних думок.

2. Не можна зловживати цитатами.

3. Цитата має виписуватися так, щоб у ній була закінчена думка автора.

4. Виписувати цитату слід без заміни слів, з дотриманням усіх розділових знаків, із позначенням пропусків.

5. Кожна цитата береться в лапки.

6. Після цитати вказується джерело: прізвище автора, назва книги, місце і рік видання, номер тому і сторінки.

Як скласти план проведення експерименту

1. Уточнити і конкретизувати кінцеву мету проведення експерименту. Для цього ще раз продумати умови й вимоги завдання.

2. Вирахувати проміжну мету експерименту. Для цього слід задачу розбити на під задачі.

3. Проаналізувати всі можливі варіанти проведення експерименту.

4. Вибрати з усіх можливих варіантів проведення експерименту найбільш раціональний.

5. Запис плану експерименту повинен бути коротким і відображати лише основні його етапи.

6. Продумати, які прийоми і засоби можна використати при проведенні експерименту.

7. Після складання плану проаналізувати його ще раз. Для цього слід логічно уявити всю роботу від початку до кінця і від кінця до початку.

Як читати газету

1. Перед тим, як почати читати газету, переглянь заголовки всіх статей – це допоможе тобі вибрати найцікавіший матеріал.

2. Пояснення незрозумілих слів знайди в словнику або в когось запитай.

Кiлькiсть переглядiв: 1036